На підтвердження винуватості обвинуваченого в умисному вбивстві прокурором не надано суду жодного допустимого доказу

01.04.2019 Колегією суддів Октябрського районного суду м. Полтави було постановлено виправдувальний вирок щодо громадянина К, оскільки не було доведено вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).

При цьому судом було застосовано загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.98, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на тривалість розслідування та розгляд даного кримінального провадження і повне надання судом сторонам можливості обстоювати свої позиції і надавати докази, з огляду на відсутність доповнень до судового розгляду з їх боку, суд вважав, що наразі усунення неповноти досудового розслідування судом з власної ініціативи не видається можливим, з огляду також на засади безсторонності суду та змагальності сторін.

Колегія суддів, оцінюючи доводи сторін та представлені ними докази, дійшла таких висновків.

Виявлені на останках тіла потерпілого тілесні ушкодження, вочевидь свідчать про його вбивство та подальше розчленування, відтак подія злочину не викликає сумнівів.

Однак ці останки були знайдені в кількох місцях на окраїні міста Полтави, зокрема, в районі сіл Копили, Треби та Макухівка в річці Коломак та біля неї, у період часу з 17 по 20 квітня 2016 року.

Точна дата смерті потерпілого залишилась не встановленою, оскільки експертами констатована лише можливість його загибелі у березні 2016 року.

При їх ретельному дослідженні не виявлено жодних індивідуальних ознак, за якими можливо було б визначити індивідуальні особливості знаряддя злочину. Отже такими можуть бути майже будь-які гострі ріжучі та рублячі предмети.

На місці події (виявлення останків трупу) також не було виявлено жодних слідів, які б вказували на попередню присутність там його можливого, за версією слідства, вбивці, в тому числі К. Жодних речей та слідів останнього, чи його автомобіля там виявлено не було. Його детальна та достовірна локація за даними мобільних терміналів у вказаному місці слідством у визначеному законом порядку не встановлено. Матеріали справи не містять відомостей про витребування таких відомостей за ухвалами слідчих суддів від операторів мобільного зв’язку, даних радіорозвідки, відповідних експертних досліджень. Орган слідства навіть не спромігся отримати, проаналізувати та належним чином перевірити, в тому числі шляхом тимчасових доступів, запитів, допиту свідків, інформацію служб таксі, де працював К, щодо точних маршрутів виконання клієнтських замовлень, а також усі його телефонні з’єднання протягом березня-квітня 2016 року.

Крім того, із К не було проведено слідчого експерименту, останній офіційно не вказував місце пригоди (виявлення останків) та детальні маршрути руху туди. Ця інформація не перевірялась і за даними камер відеоспостереження, яких по місту Полтава навіть у 2016 році була немала кількість. Не вжив орган слідства і спроб хоча би допитати особу, яка виявила останки трупу та осіб, що проживають або могли перебувати навколо місця події, зокрема рибалки, тощо.

З огляду на те, що до місця події (виявлення останків трупу) від головної дороги певна відстань у кількасот метрів, з колес автомобіля К не вилучались мікросліди та зразки ґрунту для відповідних порівняльних аналізів.

Водночас, і в самого К при собі, його одязі та обшуку його житла не виявлено слідів його перебування у місці виявлення останків трупу. Відомості про ретельне дослідження взуття (підошв) та одягу К, навіть з застосуванням руйнівних методів, також відсутні.

Не спробував орган досудового слідства і оглянути домоволодіння батьків дружини К в одному з сіл Полтавської області, куди К 04.03.2016 року відвозив та звідки 06.03.2016 року забирав свою дружину та дитину, на предмет виявлення можливих слідів чи знарядь злочину. Оскільки саме у цей проміжок часу, за версією слідства був убитий потерпілий.

Відтак будь-які докази зв’язку К з місцем виявлення останків трупа та шляхами руху туди відсутні.

Жодних альтернативних показанням обвинуваченого К доказів перебування потерпілого у себе вдома увечері 04.03.2016 року також суду не представлено. Як не спростоване і його офіційне твердження, що потерпілий після сварки самостійно пішов з дому і він його більше не бачив. При цьому у К також не виявлено і жодних тілесних ушкоджень, характерних для бійки із потерпілим, його вбивства та розчленування трупа (в тому числі порізи, крововиливи, тощо)

При цьому суду не надано свідчень хоча би кого-небудь із сусідів К (яких лише на сходовій клітці не менше чотирьох, а є ще поверхом вище та поверхом нижче, з огляду на їх проживання у панельному будинку з тонкими стінами), щодо обставин справи. Не представлені суду і свідчення працівників автостоянки, де К ставив свій автомобіль та мав там абонемент. До слова більшість таких автостоянок у місті Полтава обладнані відеонаглядом. Відомості поквартирного обходу мешканців будинку, де проживає К чи прилеглих будинків також в розпорядженні суду були відсутні.

Не перевіреним залишилось і твердження щодо наявності у К спеціальних пакетів, в яких він за версією слідства, переносив останки трупа та походження цих пакетів, оскільки вдома у нього їх не вилучено. В автомобілі К та квартирі, де він проживав, жодних достовірних слідів перебування останків потепрілого також не виявлено, незважаючи на достатній рівень кваліфікації слідчих і експертів, ретельність пошукових заходів та множинність тілесних ушкоджень на виявлених останках трупу. Не представлено суду і предметів (обробні дошки, тощо), на яких за версією слідства відбувалось розчленування трупу.

Належність вилучених у К ножів, сокири та сікатора до знарядь злочину також достовірно не підтверджено, оскільки на них не виявлено жодних слідів, які би про це свідчили, а на трупі потерпілого не виявлено жодних індивідуальних ознак цих предметів чи наявних на них речовин.

Тому залишились не спростованими показання К, що означені вилучені предмети залишились йому від батька та не використовувались.

Отже, зв’язку К, його автомобіля, місця проживання, одягу, взуття, інших його речей з останками трупу достовірно не встановлено.

При цьому очевидці події відсутні, сам К категорично заперечує, що вбивав потерпілого, а його первинні пояснення, дані під впливом працівників поліції, з очевидним порушенням права на захист і вимог щодо відкриття відеодоказів та відомостей щодо підстав їх отримання, прямою забороною в КПК на їх використання в якості джерел доказів, апріорі не є доказами.

Вилучення в квартирі, де проживає К кількох слідів крові, які можуть (теоретично з великою вірогідністю і від інших осіб з першою групою крові) походити від потерпілого, а також його генетичних профілів на двох фрагментах, схожих на кістки, можливо навіть тварини, може пояснюватись тим, що останній більше трьох тижнів там проживав, справляв природні потреби, тощо. При цьому механізм утворення слідів крові та потрапляння генетичних профілів встановлений не був.

Суд зазначив, що викладені обставини у поєднанні із очевидною відсутністю в розпорядженні суду даних про перевірку слідством інших версій вбивства потерпілого, який раніше був неодноразово судимим та відбував тривалі строки ув’язнення за тяжкі та особливо тяжкі злочини, дає підстави для висновку, що досудове розслідування проводилось однобоко, не повно, із численними порушеннями. 

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення К.

Вирок чинності не набрав і може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Детальніше про обставини вчинення злочину можна дізнатися з вироку, розміщеного у Єдиному державному реєстрі судових рішень за №554/9854/16-к.

Прес-служба суду