Наявність цивільно-правових відносин між сторонами стало підставою виправдання обвинуваченої в кримінальному провадженні

04.09.2019 року колегією суддів Октябрського районного суду м. Полтави виправдано громадянку Ш., яка обвинувачувалась ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки в її діяннях не було доведено складу вказаних кримінальних правопорушень.

Дослідивши та оцінивши на засадах змагальності сторін представлені сторонами докази в сукупності, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Зокрема, суд зважив на положення ст. 4 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тому, подання Ш. позову до суду є її невід’ємним правом.

Недостовірність відомостей у її позовних заявах, а також документації щодо продажу П. в грудні 2008 року будівельних матеріалів не підтверджена в суді, як і охоплення такої недостовірності умислом Ш., про що свідчить рішення суду у цивільній справі, яке перевірене вищими інстанціями та набуло чинності, відомості якого не спростовані матеріалами даного кримінального провадження.

За обвинуваченням за ч. 4 ст. 190 КК України Ш. ставилось у провину заволодіння шляхом обману майном П. в особливо великих розмірах, а саме частиною готельного комплексу у  м. Полтава.

Колегія суддів зазначила, що відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави №2-2781/10 від 23 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.10.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.01.2011 року, було визнано такою, що відповідає законодавству України відмову ПП «Кампус – Плюс» від нотаріально посвідчених договорів купівлі – продажу від 04.12.2008 року за №№ 6602, 6608, 6605, що укладені між вказаним підприємством та П. у зв’язку з несплатою останнім вартості майна за відповідними договорами.

Відтак, незаконність набуття П. права власності на спірне майно раніше вже булавстановлена цивільним судом з участю сторін, на засадах їх змагальності, отож державну реєстрацію права власності П. було скасовано.

Тому підстави для висновку про протиправне заволодіння майном П. відсутні. При цьому суд виходив із меж пред’явленого обвинувачення та прийняв до уваги те, що заволодіння грошовими коштами П. громадянці Ш. у провину не ставиться і достатні та неспростовні докази цьому відсутні.

Також, колегія суддів врахувала те, що ухилення Ш. від сплати податків не підтверджено належними засобами доказування, зокрема, актами податкових перевірок, натомість спростовується зібраними у справі доказами.

Податкові рішення-повідомлення про необхідність сплати податків в сумі, яка інкримінована Ш., їй не надходили, відтак, податкове зобов’язання, яке існує на думку сторони обвинувачення, не є узгодженим.

При постановленні вироку судом враховувались вимоги Конституції України, норми Цивільного, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, практика Європейського суду з прав людини.

Наразі вирок суду не набрав чинності та може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів.

З повним текстом вироку можна ознайомитись в Єдиному реєстрі судових рішень за 554/10204/15.

Прес-служба суду