Судом виправдано особу, яку звинувачували в одержанні для себе неправморіної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

27 січня 2020 року Октябрським районним судом м.Полтави ухвалено виправдувальний вирок, яким Б. виправдана за недоведеністю у її діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України. (Зловживання впливом).

Згідно даних обвинувального акту, Б. звинувачувалася в тому, що вона, 21 вересня 2016 року, працюючи на посаді начальника відділу Держгеокадастру в Полтавському районі Полтавської області, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки здійснюється державними кадастровими реєстраторами у формі витягів, посвідчуються особистими підписами та власними печатками через Центри надання адміністративних послуг, тобто усвідомлюючи те, що це не входить в її службові обов'язки, одержала від Я. для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за здійснення впливу на державних кадастрових реєстраторів, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, щодо пришвидшення формування відомостей з ДЗК у формі витягів у кількості 32 штук та їх надання поза встановленим порядком надання адміністративних послуг.

Окрім того, Б. за таких же обставин, звинувачувалася в одержанні 28 вересня 2016 року від Я. для себе неправомірної вигоди в сумі 1700 гривень за здійснення впливу на державних кадастрових реєстраторів, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави щодо пришвидшення формування відомостей з ДЗК у формі витягів у кількості 34 штук та їх надання поза встановленим порядком надання адміністративних послуг.

За результатами досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема нормативної бази щодо порядку формування витягів, показань свідків, не доведено здійснення впливу Б. на державних кадастрових реєстраторів.

Хоча в судовому засіданні і підтвердилися факти порушень строків у передачі сформованих відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу до Центру надання адміністративних послуг, які мали місце в 2016 році, однак жодного доказу на підтвердження зловживання впливом Б. на розгляд суду не надано.

Свідок Я., який за версією сторони обвинувачення був особою, яка  неодноразово надавала неправомірну вигоду Б., категорично заперечив такі  факти, наголосивши на тому, що таких дій він не вчиняв, від обвинуваченої пропозицій і вимог не було. Окрім того, на розгляд суду не надано жодних відомостей щодо ініціювання правоохоронними органами питання щодо притягнення Я. до відповідальності за передання неправомірної вигоди обвинуваченій.

У ході судового розгляду суду не надано стороною обвинувачення будь – яких даних про вжиття необхідних та своєчасних заходів, які б спрямовувалися на розсекречення процесуальних документів і які б стали процесуальною підставою для проведення НСРД, внаслідок чого судом визнано такі докази недопустимими.

За епізодом отримання Б. 21 вересня 2016 року неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, в обвинуваченні відсутнє зазначення її суми, еквівалент, що позбавило суд можливості, навіть за умови доведеності вини, визначити ступінь суспільної небезпечності діяння, а отже визначити співмірний і достатній вид та розмір покарання.

За епізодом отримання Б. 28 вересня 2016 року неправомірної вигоди у сумі 1700, 00 грн., на розгляд суду не надано будь – яких доказів про їх отримання саме від свідка Я.

В силу ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, врахувавши практику Європейського суду з прав людини в подібних справах, суд прийшов до висновку про виправдання особи у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

Вирок суду не набрав законної сили.

Більш детально зі змістом вироку можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за №554/1396/17.

Пресслужба суду