У справі про заподіяння шкоди у розмірі 4 000 000 грн з прибирання вулиць м. Полтави постановлено вирок

26 червня 2023 року у справі про заподіяння шкоди у розмірі 4 000 000 грн з прибирання вулиць м. Полтави постановлено вирок, відповідно до якого директорку та власницю ПП «Харківспецбудмеханізація-7» засуджено за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі із позбавленням права постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням обіймати посади, пов’язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на три роки.

Після проголошення вироку її взято під варту негайно в залі суду.

При визначенні виду та розміру покарання суд врахував, що обвинувачена Т. до кримінальної відповідальності притягується вперше, визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень і щиро розкаялася в цьому, характеристику її особи, її поведінку, як під час скоєння правопорушень, так і після цього, ставлення до скоєного, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та згідно примітки до ст. 45 КК України є корупційним, а також те, що внаслідок вчинення кримінальних правопорушень охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки, значимість як для територіальної громади м. Полтави, так і для суспільства в цілому тих робіт, які підлягали виконанню, вчинення їх в період воєнного стану, що само по собі є свідченням підвищеної суспільної небезпечності як діянь, так і особи, що їх вчинила, наявність кількох обставин, що пом’якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують.

     Суд визнав за неможливе застосувати покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 364-1 КК України, запропоноване прокурором і підтримане іншими учасниками судового розгляду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, тобто призначення такого покарання суперечить вимогам Кримінального кодексу України.

     При цьому суд зважив і на те, що одне із вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним законом заборонено звільняти засуджену особу від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України або призначати його із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 364-1 КК України.

     Крім того, 23 червня 2023 року суд відмовив в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 24 квітня 2023 року між обвинуваченою Т. та прокурором Полтавської обласної прокуратури С., за участю захисника Ч., оскільки її умови не відповідають інтересам суспільства, а також суперечать вимогам КК України, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.

     Виходячи із змісту, характеру та сутності вчинених обвинуваченою дій, які полягали у видачі від імені «Харківспецбудмеханізація-7» для оплати до Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, до яких були внесені завищені обсяги послуг з прибирання вулиць та інших територій Полтавської міської територіальної громади (утримання в належному санітарно-технічному стані об’єктів благоустрою, у тому числі утримання вулично-дорожньої мережі), в результаті чого місцевому бюджету м. Полтави завдано матеріальний збиток на суму 3 993 608,06 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками, зважаючи на значимість цих робіт для суспільства, категоричне несприйняття та осуд її дій суспільством, шкоду, яка була заподіяна суспільству, а також значний резонанс у суспільстві, який вони викликали, та сильне громадське обурення і незадоволення щодо дій правоохоронних органів, спрямованих на укладення цієї угоди, в яких вони вбачають незаконні та несправедливі дії, а не суспільно-корисний результат, про що свідчать публікації в засобах масової інформації, які є загальнодоступними для необмеженого кола осіб, з огляду на зміст і суть скоєного, що носить корупційний характер та само по собі є суспільно резонансним та шкідливо вразливим, вчинення їх в період воєнного стану, що є свідченням підвищеної суспільної небезпечності як діянь, так і особи, що їх вчинила, суд визнав, що умови цієї угоди не відповідають інтересам суспільства з підстави її спрямованості виключно на задоволення приватного інтересу обвинуваченої в частині пом’якшення покарання. Суд вважав, що узгоджене сторонами угоди покарання не буде відповідати ступеню суспільної небезпечності особи обвинуваченої, а також ступеню тяжкості та суспільній небезпечності вчинених нею кримінальних правопорушень.

     Суд також визнав, що узгоджене сторонами угоди покарання є таким, що не відповідає загальним засадам призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність, оскільки санкцією ч. 2 ст. 364-1 КК України мінімальний розмір штрафу визначений у розмірі понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а згідно вимог ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а тому угода не підлягає затвердженню й з цих підстав.

     Крім того, фактичні обставини вчиненого обвинуваченою службового підроблення не відповідають кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки по чотирьох епізодах вчинення нею службового підроблення було спричинено тяжкі наслідки, а отже її дії повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 366 КК України.

     Вирок наразі не набрав чинності та може бути оскаржений в апеляційному порядку.

     З вироком суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 554/3703/23.