Закон. Відповідальність. Мораль.

Огляд судової практики Шевченківського районного суду міста Полтави з 20 по 25 квітня 2026 року

Біль беззахисної тварини – совість батьків. Суд покарав матір за жорстокі розваги сина з котом.

22 квітня 2026 року суд розглянув матеріали про адміністративне правопорушення щодо мешканки Полтави за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей).

Подія сталася 21 березня 2026 року в обідній час. Восьмирічний хлопчик, перебуваючи у середмісті Полтави, вчинив акт жорстокості щодо власного кота: дитина била тварину та розкручувала її навколо себе на повідку. Відео та свідчення очевидців цієї події викликали значний суспільний резонанс.

Приймаючи рішення, суд наголосив, що згідно із Сімейним кодексом України та Законом «Про охорону дитинства», батьки несуть повну відповідальність за: виховання поваги дитини до життя та здоров’я живих істот; формування емпатії та людяності; за діями малолітніх поза межами навчального закладу.

Жорстоке поводження дитини з твариною є прямим свідченням прогалин у виховному процесі та відсутності належного нагляду з боку батьків.

Враховуючи характер правопорушення, суд застосував до матері хлопчика максимальну санкцію, передбачену законом: шраф: 1 700 гривень та стягнув судовий збір в сумі 665,6 гривень.

Важливо, що виховання дитини — це не лише забезпечення її матеріальних потреб, а й формування етичних орієнтирів. Батьки повинні пам’ятати: байдужість до проявів агресії у дитячому віці може призвести до тяжких наслідків у майбутньому. За кожним вчинком дитини стоїть відповідальність дорослого.

Коли дім перестає бути фортецею: Трагедія, що сколихнула Полтавщину, та ціна батьківської відповідальності.

 23 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави розглянув клопотання правоохоронців щодо обрання запобіжного заходу мешканцю одного з сіл Полтавського району. Чоловіка підозрюють у вчиненні найтяжчого злочину — позбавленні життя свого трирічного сина.

Зваживши на ризики та тяжкість наслідків, суд прийняв рішення про тримання підозрюваного під вартою.

Варто звернути увагу на те, що право на життя — найвищий пріоритет. Закон України та міжнародні конвенції визначають право дитини на життя та безпеку як абсолютне. Батьки є першими й головними гарантами цієї безпеки. Проте, коли замість захисту та любові дитина зустрічає агресію з боку найрідніших, це стає не просто злочином, а непоправною катастрофою. Діти — не власність. Дитина є самостійною особистістю, чиє право на життя охороняється державою.

Справедливість та баланс інтересів: суд обрав запобіжний захід адвокатці, підозрюваній у корупційних діях

25 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевої правчині. Згідно з матеріалами справи жінку підозрюють у тому, що вона обіцяла за винагороду «вирішити питання» щодо отримання висновку ВЛК, який би став підставою для звільнення з лав ЗСУ.

Розглядаючи справу, слідчий суддя врахував тяжкість інкримінованого правопорушення, особливо в умовах воєнного стану, коли законність процесів мобілізації та звільнення є питанням національної безпеки. Водночас, згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України, суддя зобов’язаний оцінити не лише ризики, а й особистість підозрюваної. В ході засідання було встановлено, що підозрювана: раніше не судима та має стабільне місце роботи; перебуває у шлюбі; на її утриманні знаходяться дві малолітні дитини; вона здійснює догляд за хворою матір’ю, яка є особою з інвалідністю II групи.

Слідчим суддею наголошено, що кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 183 КПК) визначає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід.

Оскільки підозрювана має міцні соціальні зв’язки (діти, хвора мати), закон вимагає від суду дотримуватись положень Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема вирішити питання, щодо  визначення альтернативи, яка б гарантувала належну процесуальну поведінку особи, не ізолюючи її від сім’ї без остаточного вироку.

Саме тому суд встановив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі майже 100 тисяч гривень. Вказана сума застави є вагомим фінансовим стримуючим фактором, що зобов’язує підозрювану з’являтися на виклики слідчого та суду. Враховуючи наявність малих дітей та непрацездатної матері, суд забезпечує можливість підозрюваній виконувати свої сімейні обов’язки до моменту доведення її вини у суді.

Без права на заставу: суд обрав найсуворіший запобіжний захід для підозрюваного у смертельному наїзді на велосипедиста

25 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу чоловікові, який підозрюється у вчиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди.

Подія, що призвела до трагедії, сталася ввечері 23 квітня у місті Лубни Полтавської області. За матеріалами слідства, водій транспортного засобу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснив наїзд на велосипедиста. Отримані потерпілим травми виявилися несумісними з життям — людина загинула на місці.

Розглядаючи справу, суд зважив на високий ступінь суспільної небезпеки злочину. Згідно з чинним законодавством України (ч. 3 ст. 286-1 ККУ), керування транспортним засобом у стані сп'яніння, що спричинило смерть людини, є тяжким злочином.

Приймаючи рішення про тримання під вартою без визначення розміру застави, суд керувався наступними чинниками: тяжкість наслідків: незворотність втрати людського життя; стан сп'яніння: перебування за кермом у нетверезому стані є обтяжуючою обставиною, що свідчить про свідоме ігнорування водієм безпеки оточуючих; ризики: існує висока ймовірність того, що підозрюваний може намагатися переховуватися від слідства або впливати на свідків, оскільки за матеріалами справи втік з місця події та залишив потерпілого у небезпечному становищі.

Суд наголошує: алкоголь і кермо — це поєднання, яке вбиває. Кожен, хто сідає за кермо напідпитку, має усвідомлювати, що відповідальність за наслідки буде невідворотною та максимально суворою.

Наразі підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на аналогічний термін. Досудове розслідування триває.

Наразі досудове розслідування у кримінальних провадженнях триває.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Пресслужба суду