Рішенням суду не легітимізовано владу ДНР, а документи видані окупаційною владою, використані як доказ для встановлення юридичного факту

             У зв’язку з поширенням у засобах масової інформації та інтернет-видавництвах відомостей про те, що суддя Октябрського районного суду м.Полтави визнала існування ДНР законним, повідомляємо наступне.

            Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16 червня 2016 року (суддя Тімошенко Н.В.) було встановлено факт смерті громадянина на тимчасово окупованій території України, у відповідності до чинного законодавства України.

            Так, відповідно до статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

            У 1971 році Міжнародним судом ООН були сформовані так звані «намібійські винятки», з яких випливає, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання має наслідком серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» (пункт125) зазначено, що держави – члени ООН, зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення її мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

            Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) своєю практикою, що склалась, також підтримав цей стандарт. Зокрема у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the. Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) ЄСПЛ приділив увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. Судом було констатовано, що для людей, що проживають на окупованій території, життя триває! І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою.

            Отже, вказане рішення необхідно розглядати у контексті захисту прав мешканців окупованої території, а ніяким чином не як легалізацію чи визнання Донецької Народної Республіки.

            Прес-служба суду