Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Увага, суд перейменовано з Октябрський районний суд м. Полтави
ЗАТВЕРДЖЕНО
Спільними зборами Шевченківського
районного суду міста Полтави
«04» листопада 2025 року
ВВЕДЕНО В ДІЮ
Наказом голови суду № 72/од.с
від 04.11.2025 року
ПОЛОЖЕННЯ
про запобігання та протидію мобінгу та іншим проявам неетичної поведінки в Шевченківському районному суді міста Полтави
1.1. Положення розроблене відповідно до Декларації ООН про права людини, Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Наказу НАДС від 05.08.2016 року № 158 «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування», Кодексу суддівської етики (станом 18.09.2024 року) та інших нормативних документів.
2.1. Положення розроблене з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод усіх учасників судових процесів (в тому числі співробітників та відвідувачів суду), підтримання в суді середовища, вільного від будь-якого виду дискримінації, мобінгу, принижень честі та гідності особи.
2.2. Головними завданнями Положення є ознайомлення з поняттям «мобінг», його видами та проявами; навчання конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій; зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій; усвідомлення і прийняття відмінностей; розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю.
2.3. Положення поширюється на всіх учасників процесу (співробітників і відвідувачів суду) та стосується поведінки під час перебування у приміщенні суду, в судових засіданнях, виконання посадових обов'язків, а також поведінки, що пов'язана з судовими процесами (підготовка, проведення) або виконанням посадових обов'язків.
- дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного і соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами у будь-якій формі, встановленій законодавством України, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
- непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище, порівняно з іншими особами та/або групами осіб, окрім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
- пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
- утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного і соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери;
- кібербулінг - або інтернет-мобінг, або електронний булінг - це форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів та Інтернету.
«Зброєю» кібербулера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні додатки тощо. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину віртуально дистанційно, без фізичного насильства. До різновиду кібербулінгу належать: флеїш (інтернет-сварка, коли учасники дискусії відходять від основної теми обговорення і переходять на взаємні образи і нападки); тролінг (постинг завідомо провокаційних повідомлень);
- харасмент - домагання, примушення, знущання, шантаж, погроза, психологічна травля, що ображає та принижує честь, гідність, самоповагу іншої людини, викликає відчуття нікчемності. До харасменту відносять: сексуальні домагання, насміхання, небажані зауваження, жести, міміку або жарти з приводу раси, національності, релігії, статі, віку, інвалідності, висміювання сексуальної орієнтації, сімейного стану та інших ознак, які можуть стати приводом для дискримінації; шантаж, погрози, залякування з приводу раси, національності, релігії, статі, інвалідності, хобі, професії, соціальної культури, зовнішнього вигляду та інше, таке як, небажані фізичні контакти (поплескування, пощипування тощо), що дошкуляє, принижує, викликає відчуття нікчемності;
- мобінг — це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації у формі психологічного та економічного тиску, зокрема, зі застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність та зміни місця роботи.
Причини виникнення мобінгу можна поділити на:
Основними ознаками мобінгу є:
Форми мобінгу:
4.1. Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов’язків відповідно до положень статті 5-1 КЗпП України гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.
4.2. Працівник, який відчуває приниження і цькування на роботі, має право:
4.2.1.Звернутись зі скаргою до керівництва суду, Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
4.2.2.Звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).
4.2.3.Отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування (відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили).
4.2.4.Розірвати трудовий договір у визначений ним строк за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.
4.2.5. Повідомити про факти дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки можна подавши письмову заяву на ім'я голови суду та/або керівника апарату суду, надіславши відповідні матеріали.
4.2.6. Особа, яка заявляє про ймовірну неналежну поведінку, повинна обґрунтовано припускати, що така поведінка мала місце. Умисне подання неправдивого повідомлення може бути визнано неналежною поведінкою заявника, за яку можуть бути застосовані дисциплінарні заходи.
4.2.7. Заявникам рекомендується повідомляти про випадки неналежної поведінки в найкоротші терміни після того, як трапився інцидент. Оперативне повідомлення є критично важливим для об'єктивного з'ясування всіх обставин й може значно сприяти спроможності Інституту реагувати на відповідні заяви.
4.3. Обов 'язки співробітників:
- дотримуватися законодавства України;
- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх осіб, як працівників суду, так і відвідувачів;
- дотримуватися професійної етики судді, державного службовця;
- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, гуманізму, толерантності;
- повідомляти керівництво суду про факти дискримінації, сексуальні домагання, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки стосовно працівників суду, відвідувачів, інших осіб, які залучаються до судових процесів, свідком якого вони були особисто або інформацію, яку отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення такої поведінки.
4.4. Обов'язки керівників структурних підрозділів:
- забезпечити створення безпечного і гармонійного середовища у підпорядкованих структурних підрозділах, бути взірцем найвищих стандартів поведінки;
- забезпечити систематичне проведення просвітницьких заходів, спрямованих на запобігання проявів дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки у підпорядкованих структурних підрозділах;
- негайно реагувати на випадки такої поведінки у порядку, передбаченому цим Положенням;
- під час вирішення конфліктних ситуацій дотримуватися принципів об'єктивності, справедливості та допустимої конфіденційності.
4.5. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду:
- під час виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних осіб;
- своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет держави (державної служби та судової влади), її позитивну репутацію;
- під час виконання своїх посадових обов’язків повинні проявляти стриманість у разі критики чи образ з боку громадян, зауважувати щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання норм ввічливого спілкування;
- повинні утримуватися від поширення інформації, зокрема розміщення коментарів на веб-сайтах і у соціальних мережах, що можуть завдати шкоди репутації судової влади.
4.6. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду зобов’язані у своїй поведінці не допускати:
- використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації;
- принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, віку, статі, сімейного стану або віросповідання особи;
- поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя колег, членів їх сімей та інших близьких осіб;
- впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов’язків;
- прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками;
- дій сексуального характеру, виражених словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.
4.7. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду повинні протидіяти мобінгу (цькуванню), вживати заходи, спрямовані на запобігання та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав, повинні запобігати виникненню конфліктів з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.
4.8. Керівники суду та його структурних підрозділів, мають сприяти створенню комфортної психологічної атмосфери в трудовому колективі та не допускати випадків мобінгу (цькування).
4.9. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду повинні постійно підвищувати свій культурний рівень, рівень свого професійного розвитку, поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема в частині цифрової грамотності, удосконалювати організацію службової діяльності.
4.10. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду зобов’язані з повагою ставитися до державних символів України, використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, постійно підвищувати свій рівень володіння державною мовою, не допускати дискримінації державної мови.
4.11. Одяг державних службовців та патронатної служби суду має бути офіційно-ділового стилю і відповідати загальноприйнятим вимогам пристойності.
4.12. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду мають шанувати народні звичаї і національні традиції.
4.13. Якщо судді, державному службовцю, працівнику патронатної служби суду, іншому працівникові суду стало відомо про загрозу чи факти порушення цих Загальних правил, зокрема, прояву будь-якої форми дискримінації, насильства за ознакою статі, сексуального домагання, мобінгу (цькування), недоброчесності або неправомірного поширення інформації з обмеженим доступом він (вона) повинен (повинна) негайно повідомити про це безпосереднього керівника, керівника вищого рівня (у разі необхідності).
4.14. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду зобов’язані виконувати свої посадові обов’язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті, ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
4.15. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду зобов’язані діяти доброчесно, а саме:
- спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності;
- не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
- не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
4.16 Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду у своїй діяльності зобов’язані дотримуватись політичної неупередженості та нейтральності, а саме уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів.
4.17. Судді, державні службовці, патронатна служба суду, інші працівники суду мають при роботі з інформацією оцінювати її критично, аналізувати джерела інформації, використовувати ті із них, які є офіційними, приймати рішення на основі достовірної та перевіреної інформації, поширювати лише ту інформацію, що відповідає дійсності.
4.18. Державним службовцям та патронатній службі суду забороняється приховувати чи обмежувати інформацію, яка має бути доведена до відома інших осіб.
4.19. Державні службовці та патронатна служба суду при спілкуванні під час виконання посадових обов’язків повинні дотримуватися таких правил:
1) надавати інформацію із зазначенням даних, що її підтверджують;
2) надавати в межах повноважень та відповідно до законодавства необхідну для виконання ними посадових обов’язків;
3) викладати інформаційні матеріали та повідомлення чітко, лаконічно та послідовно для однозначного їх сприйняття.
4.20. Державні службовці та патронатна служба суду під час спілкування з громадянами повинні використовувати доступну термінологію.
5.1. Голова суду (виконуючий його обов’язки) та/або керівник апарату суду у разі отримання заяви або повідомлення невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, скликає засідання Комісії.
5.2. Комісія розглядає заяву не пізніше як через п'ять робочих днів з дати подання та ухвалює рішення щодо проведення службового розслідування.
5.2.1. Склад Комісії формується з урахуванням основних завдань Комісії. Комісія, як правило, складається з голови, секретаря та не менше ніж трьох її членів.
5.2.2. До складу комісії можуть входити керівництво суду (апарату суду), за необхідності, можуть залучатися інші працівники суду.
5.2.3. Головою комісії є голова суду (виконуючий обов’язки або заступник голови суду). Голова Комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії.
5.2.4. У разі відсутності голови Комісії обов'язки голови Комісії виконує один із членів Комісії, який обирається Комісією за поданням її секретаря.
5.2.5. У разі відсутності секретаря Комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови Комісії.
5.2.6. Секретар Комісії забезпечує підготовку проведення засідань Комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії, ведення протоколу засідань Комісії.
5.2.7. Член комісії має право: ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки, брати участь у їх перевірці; подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку усно або письмово; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
5.2.8. Член Комісії зобов'язаний: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії; брати участь у голосуванні.
5.3. Комісія проводить повне та неупереджене розслідування випадків дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки із залученням учасників (жертви, агресора, свідків).
5.4. Комісія за результатами розслідування приймає відповідне рішення, що підтверджується протоколом, та вживає необхідних заходів (за необхідності залучає зовнішніх експертів).
5.5. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як мобінг (чи інший прояв дискримінації/неетичної поведінки), а постраждалий не згоден із цим, то він може одразу звернутись до Вищої ради правосуддя (щодо дій судді), ДСА України (щодо дій державних службовців, патронатної служби, інших працівників суду), органів Національної поліції України, Державної служби з питань праці, Національного агентства з питань державної служби.
5.6. Метою діяльності комісії є припинення випадку дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшої роботи; з'ясування причин, які призвели до випадку, та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін конфлікту в соціально-психологічних послугах та забезпечення таких послуг.
5.7. Діяльність комісії здійснюється на принципах: законності; верховенства права; поваги та дотримання прав і свобод людини; неупередженого ставлення до сторін конфлікту; відкритості та прозорості; конфіденційності та захисту персональних даних; невідкладного реагування; комплексного підходу до розгляду випадку дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки; нетерпимості до такої поведінки та визнання її суспільної небезпеки.
6.1. Керівництво суду відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень здійснює контроль за проведенням просвітницької роботи щодо запобігання та протидії дискримінації, сексуальних домагань, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту та інших проявів неетичної поведінки.
6.2. У разі підтвердження факту вчинення повторного булінгу, мобінгу, кібербулінгу, харасменту чи інших видів дискримінації за результатами розслідування та висновків Комісії керівництво суду ініціює вжиття заходів дисциплінарного (адміністративно-правового чи кримінально-правового) характеру.
7.1. Адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу.
Відповідно до статті 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення мобінгу (цькування) працівника – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
7.2.Дисциплінарна відповідальність у вигляді догани, суворої догани, зниження в посаді, звільнення.
Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 40 КЗпП, вчинення працівником мобінгу є підставою для звільнення з ініціативи роботодавця, у випадку встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.
8.1. Положення набуває чинності з дати його затвердження зборами суддів (спільними зборами трудового колективу суду).
8.2. Зміни та доповнення до даного Положення вносяться за погодженням із зборами суддів (спільними зборами трудового колективу суду).
_03_03.png)
